Розпочала роботу приймальна комісія

БЕЗ ЗНО! БЕЗКОШТОВНЕ НАВЧАННЯ! ГУРТОЖИТОК! СТИПЕНДІЯ!

Що таке професійна освіта?

Професійно-технічна освіта – це можливість безоплатно опанувати професію за короткий проміжок часу (від 6 місяців до 3-х років), розпочати кар’єру вже під час навчання, отримувати стипендію та гуртожиток.

Вступна кампанія до закладів профосвіти у 2021 розпочалася з лютогой триває до 1 вересня 2021 року.

Прийом до ліцею проводиться без вступних випробувань (потрібно лише прийти на співбесіду).

Приймальна комісія працює з 9.00 – 17.00 (понеділок-п’ятниця, субота та неділя – вихідні). 

Учні отримують

  • стипендію;
  • 50% заробітної плати від проходження виробничої практики на підприємствах;
  • забезпечуються гуртожитком;
  • час навчання зараховується до трудового стажу;
  • свідоцтво про повну загальну середню освіту;
  • диплом кваліфікованого робітника державного зразка.

Умови вступу до ліцею

Зараховуються до ліцею поза конкурсом:

  • діти-сироти та діти, що залишилися без піклування батьків;
  • особи, яким Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надане таке право;
  • інваліди, яким не протипоказане навчання за обраною професією.

Першочергово зараховуються за рівних умов:

  • особи, яким Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” надане таке право;
  • діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов’язків, на місця, забезпечені державним замовленням. Вступники у цьому випадку подають копію виписки з Наказу про те, що батько або мати визнані такими, що загинули при виконанні службових обов’язків;
  • випускники старшої середньої загальноосвітньої школи, нагороджені золотою (срібною) медаллю;
  • випускники основної середньої загальноосвітньої школи, які мають свідоцтво про базову загальну середню освіту з відзнакою.

ІНФОГРАФІКА ВІД МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

День вишиванки 2021

Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я – українець! І горджуся цим!


         У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.

День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно молоде, але таке улюблене народне свято, покликане сприяти єдності й культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

 15 років тому студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію “Всесвітній день вишиванки”. Дівчина запропонувала студентам одного дня одягнути вишиванки. На цю ініціативу відгукнулося декілька десятків студентів та викладачів факультету. Однак щороку масштаби святкувань зростали й нині День вишиванки відзначають також і за межами нашої держави.

Як уже склалося, цього травневого дня люди одягають національне вбрання на роботу, на навчання або ж, наприклад, на зустріч із друзями.

Мама – то життя

У житті кожної людини величезну роль відіграє мама – наша підтримка і опора. Для підтримки і шанування всіх мам світу встановлено Міжнародний День матері. У цей день заведено вітати і робити подарунки всім мамам і вагітним жінкам. Це свято відзначається в понад 40 країнах світу, але не має єдиної дати.
В Україні та більшості інших країн світу свято відзначається у другу неділю травня. Цього року День матері святкується 9 травня і збігається з Днем Перемоги.

Трагічні історії українського народу

8–9 травня Україна традиційно вшановує День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. У ці дні важливо нагадати про непересічну роль українців у перемозі Об’єднаних Націй у Другій світовій війні, висловити повагу всім борцям проти нацизму, увічнити пам’ять про загиблих воїнів, жертв війни, воєнних злочинів, депортацій та злочинів проти людяності, скоєних у ці роки.Низький уклін, вічна пам’ять і слава визволителям, котрі зі зброєю в руках захистили свободу і незалежність нашої країни, і трудівникам тилу, які самовіддано працювали задля Перемоги.

Тридцятип’ятирічна річниця Чорнобильської катастрофи

Цьогоріч, 26-го квітня, минає 35 років, як на 4-му енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа планетарного масштабу, яка є найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічним збитком. Відлуння цієї трагедії відчувається і зараз, а значить ми маємо гідно вшанувати тих, хто поклав своє життя або віддав своє здоров’я за те, щоб ми сьогодні могли спокійно жити і розбудовувати нашу власну державу.

 26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф, що був запроваджений у вересні 2003 року. Це день, який назавжди змінив історію Чорнобильської АЕС. День, який сколихнув увесь світ та змінив ставлення до використання мирного атома. День, який змінив долі сотень тисяч людей.

 Аварія на ЧАЕС світовим співтовариством визнана найбільшою техногенною катастрофою в історії людства, а тому належне відзначення 35 річниці аварії на Чорнобильській АЕС – спільне завдання представників влади, органів місцевого  самоврядування, громадських організацій, жителів  країни та нашої області.

  «Чорнобиль» – слово, яке у кожного українця викликає сильні емоції. 35-ті роковини аварії на ЧАЕС можуть стати для всієї України та великої частини міжнародної спільноти потужним поштовхом для об’єднання зусиль.

В Березнегуватському професійному ліцеї пройшли відповідні заходи, а саме,

1. Година пам’яті «Чорнобиль не має минулого часу» (Класні керівники, дата проведення 21.04.2021 року, середовище https://classroom.google.com/ кожної групи).

2. Екологічна година «Чорнобиль…чорний біль нашої землі» (викладач біології Войцьо Р.І. дата проведення 22.04.2021, середовище відео конференції Zoom).

3. Інформаційне повідомлення «Мужність і біль Чорнобиля» (В.о. заступника з НВихР Казак Н.В., дата розміщення: 20.04.2021, середовище https://classroom.google.com/ кожної групи).

Ми складаємо данину шани та вдячності загиблим і живим героям-чорнобильцям, родинам загиблих та померлих від наслідків радіації чорнобильської біди. Пожежники, медики, військові, правоохоронці, представники багатьох інших професій з усіх регіонів нашої держави ціною власного здоров’я і самого життя відвернули смертельну для усього людства ядерну загрозу. Низький уклін і вічна дяка їм за це.

Онлайн виставка “26 квітня – Чорнобильська катастрофа”

Чорнобильська трагедія — біль України

Минуло 35 років, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслідно, він розплодив по світу багато трагедій; він буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією.

Фашиські табори смерті – геноцид проти людства

11 квітня – Міжнародний день визволення в’язнів фашистських концтаборів, який відзначається за ініціативою ООН. Це пам’ятна дата, яка відзначається на честь події, яка мала місце 11 квітня 1945 року, коли в’язні концтабору у Бухенвальді почали інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Саме цей день входження американців на територію Бухенвальду — і був прийнятий як дата, коли відзначається «Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів».

Щорічно в цей день Україна разом з усім світом вклоняється людям, які пройшли крізь жахіття фашистських катівень. Біографії цих людей – це справжні уроки мужності для молодого покоління.

Життя і творчість відомого художника, поета, прозаїка, драматурга та громадського діяча Т.Г. Шевченка

9 березня українська громадськість відзначає від день народження українського генія Тараса Григоровича Шевченка.

“Він був сином мужика і став володарем у царстві духа, – писав про Кобзаря Іван Франко. – він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі шляхи професорам і книжним ученим…”

Задля вшанування пам’яті цієї насправді сакральної постаті для всіх минулих, сучасних та прийдешніх поколінь українців, в бібліотеці Березнегуватського професійного ліцею з 01.03 до 31.03.2021 було розгорнуто книжкову виставку ” Любіть Україну” для читачів .

Книжкова виставка призначена допомогти користувачам бібліотеки глибше усвідомити суспільну й художню цінність Шевченкового Слова, поглибити знання про його коротку, трагічну, але в той же час і величну долю.

Ми вдячні! Ми пам’ятаємо!

Березнегувато-Снігурівська операція (6 — 18 березня 1944) — наступальна операція військ 3-го Українського фронту, проведена 6—18 березня 1944 року на півдні Правобережної України під командуванням генерала армії Р. Я. Малиновського.

Операція полягала у наступі на Миколаївсько-Одеському напрямку з метою розгрому противника між річками Інгулець та Південний Буг. Після запеклих боїв радянським військам удалося розділити фронт оборони німецьких військ, водночас зайнявши позиції південніше міста Снігурівка, щоб запобігти відступові головних сил ворога. Опинившись у районі Березнегувате—Снігурівка під загрозою оточення, противник залишив значну частину бойової техніки і прорвався за Південний Буг у напрямку Миколаєва.

В ході цієї операції було визволене від німецько-фашиських загарбників наше селище. Учні ліцею вшанували память героїв, визволителів нашої малої Батьківщини хвилиною мовчання біля братської могили.

«Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю» (Остап Вишня)

Надзвичайно талановитий український поет і художник, прозаїк і етнограф…Про біографію Тараса Григоровича Шевченка написано немало. А тому, готуючи інформацію для учнів ліцею, ми намагалися вибрати найцікавіші факти з життя великого Кобзаря. Головною метою заходу, присвяченому дням пам’яті  Шевченка, стало показати дітям, що  він – не стражденний чоловік у жупані. Це особистість, це історія, це проста людина з її життєвим шляхом, з помилками і перемогами. А творчість – це його  душа, і в ній він був чесний і добрий, ярий і нескінченно багатий.

Протягом заходу діти згадали улюблені поезії Кобзаря, переглянули неймовірні полотна, написані Шевченком. А головне – зуміли побачити Шевченка справжнього.

«Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу» (М. Рильський).